Обробка ґрунту та використання води

Насіннєве ложе є особливо важливими, якщо цибулю вирощувати з насіння. Для максимального проростання та доброго укорінення потрібний якісний та добре структурований ґрунт. 

Укорінення зазвичай слабке. Цибуля має нещільну та коротку кореневу систему з декількома кореневими волосками. Таким чином, важливо підтримувати наявність поживних речовин та вологість ґрунту в межах залягання коріння.

За результатами досліджень, поглинання води обмежується лише 25 см ґрунту. Хоча цибуля може витримати тривалі періоди засухи, наявність води є критично важливою для росту, високого та якісного врожаю. В результаті засухи цибуля, як правило, виглядає розщепленою, з подвоєними або множинними цибулинами.

Вона має високу потребу в воді - зазвичай близько 75 мм на тиждень. Проте її зрошення на пізніх етапах розвитку може спричинити затримку дозрівання і призвести до розтріскування шкірки. При вирощуванні на особливо пухкому ґрунті міжрядні захисні посіви ячменю або пшениці, а також використання соломи допомагають мінімізувати прояви ерозії. pH ґрунту, як правило, знаходиться в діапазоні 6-7, але на органічних ґрунтах цибулю можна вирощувати при кислотності 4. 

Коли рН стає нижчим за 5,5, вміст магнію та молібдену падає, а якщо стає вищим за 6,5 - спостерігається нестача цинку, марганцю і заліза.

Цибуля дуже чутлива до засоленості, тому засолених ґрунтів та солоної зрошувальної води слід уникати. Ріст вдвічі уповільнюється, коли хлорид натрію створює ґрунтовий розчин з осмотичним тиском 0,125 МПа. Кращий вплив мають нітратні та сульфатні добрива; хлориди небажано застосовувати.

Аналіз поживних речовин

Аналіз ґрунту використовується для отримання вихідної інформації в рамках програми живлення, а саме, даних про вміст калію та фосфору. Він також допомагає оцінити pH ґрунту та вміст органічної речовини. 

Листковий аналіз важливий для постійного моніторингу балансу між елементами та точного розрахунку внесення добрив, що забезпечує якісне вирощування рослини. Аналіз тканин також підтвердить найбільш виражені симптоми та виявить прихований дефіцит, де візуальні симптоми ще не присутні в рослині. 

Тип і положення листка, вибраного для аналізу тканин, залежать від місцевої практики. Для аналізу молодих цибулин відбирають цілі пагони або верхівки листя одного і того ж фізіологічного віку. 

Для рослин середньої стадії розвитку до збирання врожаю зазвичай відбирають наймолодший зрілий лист або повністю розвинуту листкову пластинку. Під час інтерпретації даних слід враховувати метод та час вибірки, що застосовується.

ується.