Збільшення кількості листя та пагонів ячменю

Кількість листя та пагонів визначає розмір листкового покриву та остаточну щільність колосків при збиранні врожаю. Така щільність буде залежати від загальної кількості сформованих пагонів, їх родючості та здатності вижити. Хоча всі поживні речовини є необхідними для росту та розвитку, проте, азот, фосфор і сірка відіграють найважливішу роль у ранньому формуванні, виживанні пагонів та рості листя. Марганець та цинк є найважливішими з мікроелементів, що сприяють збільшенню кількості листя та пагонів

Для ячменю особливо важливим є досягнення правильної кількості продуктивних пагонів, оскільки на відміну від пшениці, яка здатна компенсувати втрати кількістю зерен в колосках, ячмінь характеризується фіксованою кількістю можливих зерен на колосок. Слід також зауважити, що врожайність перших та других пагонів ячменю майже еквівалента. Отже, в разі низької густоти можна здійснити відновлення врожайності шляхом сприяння росту більшої кількості пагонів. Ця особливість не притаманна пшениці та житу.

Колоски дворядних сортів мають меншу вагу. Отже, слід досягати їх більшої густоти, ніж в шестирядного ячменю, щоб отримати аналогічну врожайність. Високі норми висіву та ефективне кущіння, забезпечуються використанням азотних добрив, необхідних для дворядного ячменю (наприклад, 700 - 800 колосків/м2, порівняно з 550 - 600 колосками/м2 на родючих ґрунтах з достатнім вологозабезпеченням). Для багаторядних сортів метою має бути приблизно три колоски на рослину, а для дворядного ярого ячменю - два колоски на рослину. Через необхідність мінімізації кількості квіток та формування зерна в дворядному ячмені, під час росту пагонів та після цвітіння слід забезпечити адекватне живлення.

Живлення культури й збільшення кількості листя та пагонів ячменю

Азот - це найважливіший елемент живлення, що допомагає досягти високої врожайності. Як правило, 4% рослинного матеріалу (біомаси) становить азот за у мов належного живлення. Він забезпечує більшу площу та кількість листя, що сприяє збільшенню кількості потенційних пагонів.

Average leaves quantity

leaves emergence

Відповідне застосування азоту протягом вегетації збільшить кількість листків на ячмені.

Кожен листок розвивається швидше, а дефіцит азоту знижує швидкість закладання листків, що зменшує кінцеву кількість потенційних колосків.

Tillering

Також важливо зазначити, що використання правильних доз азоту для розвитку листкового покриву не вплине на фізіологічний розвиток. Цей час розвитку часто характеризується появою прапорцевого листа.

На виживання пагонів, що з'явились, може вплинути співвідношення дози та часу внесення азоту. Якщо кількість пагонів не є оптимальною, внесення більш високої дози азоту на початку сезону (25 – 30 ВВСН) збільшить кількість пагонів і, відповідно, кінцеву кількість колосків. Такі заходи не слід вживати, якщо на меті є густота посіву, оскільки зазначене підживлення може спричинити надмірний ріст листя, пагонів та їх ламкості. Для досягнення певної кількості пагонів слід застосовувати менші дози на початку вегетації. 

При вирощуванні ярого ячменю, час формування листя та загальної кількості пагонів дуже обмежений, тому раннє внесення та високі дози азоту мають вирішальне значення для забезпечення необхідних ранніх темпів росту і формування кількості пагонів.

Існує також явний взаємозв'язок між кількістю сформованих пагонів та кореневою масою. Як правило, висока кількість пагонів сприяє високій кореневій масі, що покращує засвоєння рослиною поживних речовин та підвищує її стійкість до посухи.

Дефіцит мікроелементів впливає на кінцеву густоту

Ранній розвиток листя та пагонів впливає на кінцеву густоту стояння рослин. На це може суттєво вплинути дефіцит мікроелементів. Марганець та цинк - елементи, що впливають на розвиток врожаю, наприклад, на збільшення кількості колосків та розміру зерна, що призводить до збільшення кінцевої врожайності.

Інші практики, що впливають на збільшення кількості листя та пагонів ячменю

Фактори впливають на кількість пагонів: 

  • Вибір сорту/типу ячменю - сорти відрізняються між собою за швидкістю розвитку та здатністю формувати пагони. 
  • Дата посіву - ранній посів сприяє збільшенню кількості пагонів/рослин. 
  • Глибина посіву - глибший посів призводить до скорочення кількості пагонів. 
  • Норма висіву - більш високі норми збільшують кількість основних пагонів та зменшують кількість бічних. 
  • Ґрунт/насіннєве ложе - погане насіннєве ложе та ущільнення ґрунту уповільнюють ранній розвиток пагонів. 
  • Боротьба зі шкідниками.
  • Вміст поживних речовин в ґрунті - висока родючість (достатній вміст азоту) призводить до зростання кількості пагонів. 
  • Внесення азоту з осені/при посіві. 

Як правило, чим меншою є кількість насіння і чим менша густота посіву, тим більше пагонів пускає рослина. А кінцева кількість яких залежить від кількості пагонів, що залишаються після формування колосків. 

Кількість початкових та залишкових пагонів залежить від наступних факторів: 

  • Погодні умови восени та взимку - холод уповільнює закладання листя та пагонів. 

Застосування регуляторів росту рослин - регулятори росту можна застосовувати, щоб стримати апікальне домінування, збільшуючи кількість початкових/залишкових пагонів.